Пам’яті Андрія Васильовича Царюка

29 липня 2015

«Пам’яті  Андрія Васильовича Царюка» – таку назву має книга, яку нещодавно презентувала Полєхіна Вікторія Миколаївна  – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки, співробітник  Центру педагогічного  краєзнавства подвійного підпорядкування НАПН та МОН України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

image004

 

Можна жить, а можна існувати,
Можна думать – можна повторять,
Та не можуть душу зігрівати
Ті, що не палають, не горять!

Ці слова Василя Симоненка найкраще характеризують  постать Андрія Васильовича, адже він ніколи не був тим, хто тліє. Його життя –горіння, його доля – доля воїна-визволителя, будівничого освіти, активного громадянина міста. Своє вчительське вміння він поклав на алтар служінню людям.

image001

 

Зі словами подяки за гарну справу – увічнення пам’яті Вчителя – звернулися до учасників зібрання гості свята: голова обласної ради Профспілки працівників освіти і науки  Жалдак Ольга Дем’янівна, голова обласної ради ветеранів педагогічної праці  Пальтова Тамара Андріївна, голова Звенигородської районної ради Профспілки працівників освіти Бойко Майя Олександрівна.

Спогадами про А.В. Царюка та враженнями про книгу поділилися начальник відділу освіти В.М. Синьогуб, почесний громадянин міста Куян Іван Григорович, директор Тальнівської школи №2 Солошенко Тарас Васильович, директор Лащівського НВК Чепурна Тетяна Іванівна, керівник ансамблю  «Ордана» Микола Вовк.

Це вже друга книга про освітян Тальнівщини,  яка написана у співпраці з Нестругіною Л. М.  попередня  праця –  монографія  «Школа і долі» про школу, вчителів та випускників Білашківської школи.

Видання «Пам’яті  Андрія Васильовича Царюка»  адресовано усім, хто не байдужий до історії освіти рідного краю, до людей, які залишили в пам’яті цілого покоління глибокий слід, а також тим, хто прагне зберегти і поширити передовий педагогічний досвід. Варто наголосити, що біографічний метод є особливо цікавим у краєзнавчо-педагогічному пошуку, адже дозволяє зрозуміти діяльність і поведінку людей всередині інституційних структур. Тому що, життя педагога, а у нашому випадку освітянського менеджера, його біографія є втіленням історії думки й духу, дає матеріал для реконструкції, зіставлення й висновків історико-педагогічного характеру.

Без докладного вивчення творчих біографій педагогів регіону неможливо відтворити цілісну картину розвитку педагогічної думки краю. Матеріал, викладений у книзі, послужить прикладом для молодих вчителів відданості справі освіти ветеранів педагогічної праці.